Як вирішують “языковый вопрос”
Щойно в Україні починаються розмови про “двомовність”, хтось обов’язково згадує про Канаду.
Але
Канада не схожа на Україну. В Україні майже всі розуміють і українську,
і російську; у Канаді ж більш як 2/3 населення не розуміє французької, а
більш як кожен 10-й мешканець – англійської.
А головне – в Канаді
два різних народи, зі своїми культурами, мовами і менталітетами.
Настільки різні, що з’явився термін “2 solitudes” (“дві самотності”).
Чому англійська Канада не засвоїла французьку
Французька
– обов’язковий предмет у кожній англоканадській школі. Але вчать її не
як живу мову для повсякденного вжитку, а як латину в гімназіях 19-го
століття. Латину, вважалося колись, треба знати “для загального
розвитку”. Але чи міг би гімназичний відмінник дати собі раду у
реальному латиномовному суспільстві (якби таке зберіглося)? Наскільки
легко було б послуговуватися латиною у магазині, у транспорті, по
телефону, та й просто з перехожими? А подивитися художній фільм чи
заповнити анкету?
Як захистити “непрестижну” мову
У
1977 році парламент Квебеку прийняв Хартію французької мови (так званий
“Закон 101”). Французька оголошувалася єдиною офіційною. За законом,
усі приватні бізнеси мають надавати послуги офіційною мовою, якщо того
хоче клієнт (чи надають вони послуги ще й англійською – то їхні приватні
справи). Усі вивіски і оголошення мають бути офіційною мовою
(англійський текст можна додати, якщо букви менші від французьких). Усі
великі та середні компанії мають працювати офіційною мовою (зокрема й
менеджмент). Лікарі, медсестри та інші професіонали мають скласти іспит з
офіційної мови.
Читати далі: http://novynarnia.com/2016/10/24/kanadskiy-paradoks-chomu-bilingvizm-ne-pratsyuye-i-yak-zahishhati-neprestizhnu-movu/
