- А нашу бібліотеку щойно закрили, - повідомила моя колишня колега з Міністерства охорони здоров'я Квебeку.
Новина мене не здивувала. Здивувало лише, що бібліотеку закрили лише цієї осені, а не пару років тому.
Міністерські бібліотеки закривають одну за одною. Інколи це робиться
поступово: скорочують кількість робочих місць, відбирають частину
території, зменшують бюджет. А інколи миттєво: була бібліотека - і нема.
Цю тенденцію я бачив і на квебецькій, і на федеральній держслужбі. І, напевно, те саме відбувається в інших держструктурах.
Все дуже просто: без міністерських бібліотек можна обійтися. 20 років
тому, щоб дізнатися новини, треба було відкрити газету; щоб знайти
адресу організації - зазирнути до каталогу.
Якщо вам була потрібна, припустимо, дата незалежності Мексики чи
кількість населення у Нью-Йорку - доводилося зазирати до енциклопедій чи
довідників.
Усе це зберігалося у бібліотеках. А так само - паперові річні звіти
інших міністерств, паперові тексти законів, паперова транскрипція
парламентських дебатів тощо.
Тепер усе це знаходиться в інтернеті. Чимало функціонерів узагалі не знають, що у їхній організації є бібліотека.
Читати далі: http://texty.org.ua/pg/article/solodko/read/66164/
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire