lundi 3 octobre 2016

Як жити у країні, де легалізовані одностатеві шлюби, а раз на рік проводяться ґей-паради?

Мене ґей-паради не цікавлять, я туди не ходжу. Але мене багато що не цікавить. Наприклад, мені абсолютно не подобається хокей. Ба більше, він мені заважає: навколо арени усе забито людьми та машинами, ані пройти, ані проїхати. А після матчу фанати починають шуміти, битися, ламати машини і вітрини.

І при цьому платники податків мають фінансувати будівництво і ремонт усіх цих арен! Але я не вимагаю заборони хокею. Десь так і з ґей-парадами чи ґей-фестивалями. Тим більше, що там принаймні не б'ють вітрини.

Дуже травмувало наш народ, що тепер, ніби, заборонено дискримінувати ґеїв на робочому місці. Серед моїх колег було кілька ґеїв. Щоправда, щоб дізнатися про їхню орієнтацію потрібен був певний час. І то, єдиний спосіб дізнатися - це коли людина каже "мій партнер", замість "моя дружина" чи "моя подружка".

Ну й коли на робочому столі, замість фото дружини, стоїть фото чоловіка - цілком звичайного чоловіка у звичайному одязі. У всіх випадках йшлося про людей, що живуть у парі вже багато років і збираються бути разом і решту життя.

Читати далі: http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/66361/

Aucun commentaire:

Enregistrer un commentaire